Вся РоссияГАЗИЙ ЧЕМСО: НЕПРИСТОЙНО НЕ ЗНАТЬ РОДНОЙ ЯЗЫК

Пятница, 8 ноября 2013 г.
Просмотров: 29351
Подписаться на комментарии по RSS
Метки: Вся Россия


ОСОБОЕ МНЕНИЕ. ГАЗИЙ ЧЕМСО: НЕПРИСТОЙНО НЕ ЗНАТЬ РОДНОЙ ЯЗЫК




 



Fond-adygi.ru открывает новую рубрику «Особое мнение». Мы надеемся в ее рамках организовать дискуссионное пространство по самым сложным и актуальным вопросам развития Кавказа и адыгского общества. Первый гость рубрики – Газий Чемсо и его взгляд на проблему сохранения адыгского (черкесского) языка.


 

ОСОБОЕ МНЕНИЕ. ГАЗИЙ ЧЕМСО: НЕПРИСТОЙНО НЕ ЗНАТЬ РОДНОЙ ЯЗЫК

 

2009-рэ илъэсым ЮНЕСКО-м адыгабзэр, щы1эныгъэ к1уач1эу хэлъым, шэпхъэ зэфэшъхьафи 9-мэ къапкъырык1ызэ уасэ фиш1и – ахэмэ ащыщых бзэм рыгущы1эрэ пчъагъэр, л1эужхэм ар зэрэзэ1эпахырэм изытет, егъэджэн материалхэр ц1ыфхэм я1эк1эгъэхьан зэрэзэхащагъэр ык1и лъэпкъыр ыбзэ зэрэфыщытыр, – к1одыжьрэ бзэмэ я Атлас ригъэхьагъ. Уиныдэлъфыбзэ пш1эмэ, дунаим ц1ыфлъэпкъыбэу тетмэ уахэмык1ок1энымк1э, лъэпкъ культурэмрэ искусствэмрэ хэхъоныгъэ ябгъэш1ынымк1э ык1и егъэджэн-п1уныгъэ 1офхэр нахь федэ къатэу бгъэпсынхэмк1э, иш1уагъэ къэк1о. Зыбзэ зыш1ок1одырэ ц1ыфлъэпкъыр нэмык1 лъэпкъ хэк1одэжьы.

 

Непэ шъуапашъхьэ къитэлъхьэ зэлъаш1эрэ общественнэ ык1и къэралыгъо 1офыш1эу, Адыгэ Республикэм литературэмк1э и Къэралыгъо премие илауреатэу, филологэу Чэмышъо Гъазый истатьяу «Уиныдэлъфыбзэ умыш1эныр емык1у» зыфи1орэр.

 

ОСОБОЕ МНЕНИЕ. ГАЗИЙ ЧЕМСО: НЕПРИСТОЙНО НЕ ЗНАТЬ РОДНОЙ ЯЗЫК

Чэмышъо Гъазый е1о: «Сш1ошъ згъэхъунэу сыфаеп, ау къызэрэлъагъорэмк1э, ЮНЕСКО адыгабзэмк1э зэфэхьысыжьэу ыш1ыгъэм зыщытыухъумэшъунк1э сыгугъэрэп. Илъэс тфырытф аныбжь охъуфэхэ нэс сисабыймэ урысыбзэ сэш1эми аш1агъэп. Урысыбзэу зэк1эмэ къагуры1орэр ыпэу заш1эк1э, адыгабзэм къызэрэсфемыщэл1эжьыщтхэр сэш1эти, апэу яныдэлъфыбзэу адыгэ лъэпкъ культурэм ылъапсэ язгъаш1э сш1оигъуагъ.

 

Къыздэхъугъэуи сэлъытэ – къин къащымыхъоу адыгабзэк1э мэгущы1эх, еджэх, матхэх. Ау нэбгырит1ур къызызэфанэхэк1э, е ежьхэм афэдэхэу япшъэшъэгъухэр къызахэхъожьхэк1э, урысыбзэм зыраты. Сыгу къеоу арэп урысыбзэр дэгъоу зэраш1эрэр, пшъэшъэ нахьыжъым инджылызыбзэри еш1э, ау сегъэгумэк1ы тик1алэмэ тиныдэлъфыбзэ ищы1эныгъэ лъагъэк1отэшъущта, хьауми ащ щагъэт1ылъыжьыщта. Ар хъун, бзэр зыш1ок1одырэр зырызмэ. Щынагъор ныдэлъфыбзэмыш1эныгъэр зэрэлъэпкъэу зэлъызык1урэ уз гъэт1ылъыгъэ зэрэхъурэр ары. Тыркуем, Сирием, Иорданием, США-м ащыпсэурэ ныбжьык1эхэм а1улъыбзэр – тыркубз, арапыбз, инджылызыбз, ау адыгабзэу джы нэс зы лъэпкъэу тыкъэзгъэнагъэр арэп.

 

Джы чэзыур зынэсыгъэр Урысыем хэхьэрэ Кавказэу адыгэ лъэпкъым икъежьап1эуи иаужырэ уцуп1эуи щытыр ары. Адыгэ пстэуми тиш1эныгъэ зэхатлъхьэу, тыбзэ зэрэтыухъумэщт амалхэр къэтымыгъотымэ, тлъэгъузэ, хьау ты1эпы1эзэ, тыбзэ ищы1эныгъэ гъогу нахь к1ако тш1ыщт, дгъэк1одыщт.

 

Нэпэнчъагъэ дэдэр: тыбзэ зэрэтымыш1эрэм тытеук1ытыхьэрэп, ЮНЕСКО «шъубзэ мэк1оды» е1ошъ къык1эджэ, тэ зи мыхъун къытэмыхъул1э фэдэу, тыкъызэмыплъэк1эу, къысфэжъугъэгъу, пщынэ теозэ, тыбзэ къетыдзыхынэу «Жъыгъэебг» дэтэлъэшъуае».    




сегодня
25 апреля 2024 года
 
В этот день
1920 г. – в Нальчике открыто первое врачебное учреждение.
Родились:
1913 г. – Юсуф Тлюстен, народный писатель РА, засл. работник культуры РФ.
1944 г. – Абубекир Кодзев, гармонист, засл. артист КБР.
1953 г. – Людмила Шереметова, народная артистка КБР, засл. артистка КЧР.
1954 г. – Сафарби Шхагапсоев, д-р биол. наук, проф. КБГУ, академик АМАН, гос. деятель.
Все новости
Набор в школу/ансамбль кавказского танца…
Дорогие друзья! До концерта "Выпусник…
Дорогие друзья! Рады сообщить вам,…
Дорогие участники второго стипендиального конкурса…
Афиша
- Не смейся над тем, кто падает первым
Вход для зарегистрированных пользователей
Забыли пароль?
вход
Регистрация